У хворого виявлено гіперкаліємію та гіпонатріємію. Знижена секреція якого гормону може спричинити такі зміни?

Правильна відповідь: Альдостерон.
Гормон альдостерон (мінералокортикоїд кори наднирників) регулює рівень натрію (Na⁺) та калію (K⁺) в організмі за рахунок дії на нирки. Його основні ефекти:
Збільшує реабсорбцію натрію у дистальних канальцях → підтримує нормальну або підвищує концентрацію Na⁺ в крові.
Збільшує секрецію калію у просвіт канальців → сприяє виділенню K⁺ і підтримує нормальну або знижує його концентрацію в крові.

Отже, знижена секреція альдостерону (гіпоальдостеронізм) призводить до протилежних ефектів:
Знижена реабсорбція Na⁺ → надмірна втрата натрію з сечею → гіпонатріємія.
Знижена секреція K⁺ → затримка калію в організмі → гіперкаліємія.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Кортизол: Його дефіцит (як при хворобі Аддісона) також може супроводжуватися гіпонатріємією та гіперкаліємією, але це часто пов'язано саме з супутнім дефіцитом альдостерону, оскільки обидва гормони синтезуються в коре наднирників. Проте прямим і специфічним регулятором обміну Na⁺ та K⁺ є саме альдостерон.

Вазопресин (АДГ): Регулює водний баланс, а не натрій-калієвий. Його надлишок викликає гіпонатріємію розведення, але без гіперкаліємії.

Натрійуретичний пептид: Призводить до збільшення виділення натрію (натрійурез), що могло б сприяти гіпонатріємії, але одночасно підвищує виділення калію, що не пояснює гіперкаліємію.

Паратгормон: Регулює рівень кальцію та фосфору, а не натрію та калію.