У хворого, що харчувався винятково полірованим рисом, недостатність тіаміну стала причиною поліневриту. Екскреція якої сполуки з сечею може бути індикатором цього авітамінозу?

Вітамін В1 (Тіамін) в організмі перетворюється на кофермент ТПФ (Тіамінпірофосфат). ТПФ є обов'язковим учасником роботи ферменту піруватдегідрогенази. Цей фермент відповідає за переробку піровиноградної кислоти (пірувату) (яка утворюється при розпаді глюкози) в енергію (Ацетил-КоА). Людина їсть рис (вуглеводи) -> утворюється багато пірувату. Але вітаміну В1 немає -> фермент не працює -> подальша переробка пірувату заблокована. Піруват накопичується в крові у величезних кількостях. Нирки намагаються вивести надлишок, тому піруват масово з'являється в сечі. Надлишок пірувату є токсичним для нервової системи, що і викликає поліневрит (хвороба Бері-бері).
Метил-малонова кислота: це специфічний маркер дефіциту В12.
Фенілпіруват: це маркер фенілкетонурії (генетичного дефекту обміну фенілаланіну), а не гіповітамінозу.
Сечова кислота: продукт розпаду пуринів (ДНК/РНК), її надлишок буває при подагрі.
Малат: проміжний продукт циклу Кребса, не накопичується специфічно при дефіциті В1.