Пацієнту віком 56 років, який скаржитися на спрагу та часте сечовиділення, встановлено діагноз: цукровий діабет. Призначено глібенкламід. Укажіть механізм дії цього препарату.

Стимулює beta-клітини острівців Лангерганса

Ключові слова: глібенкламід, похідні сульфонілсечовини, інсулін, секреція, АТФ-залежні калієві канали.

Глібенкламід належить до групи пероральних гіпоглікемічних засобів — похідних сульфонілсечовини II покоління. Його дія спрямована на посилення виділення власного інсуліну підшлунковою залозою. Механізм дії препарату включає такі етапи: Глібенкламід зв'язується зі специфічними рецепторами на мембрані beta-клітин підшлункової залози.Це призводить до закриття АТФ-залежних калієвих каналів, деполяризації мембрани та відкриття кальцієвих каналів.Надходження кальцію в клітину стимулює екзоцитоз (вивільнення) депонованого інсуліну в кров. Отже, препарат ефективний лише за умови збереження функціональної здатності beta-клітин (при цукровому діабеті 2-го типу).

Не правильно:
Полегшує транспорт глюкози крізь клітинні мембрани / Сприяє засвоєнню глюкози: Це прямі ефекти самого інсуліну або препаратів групи бігуанідів (метформіну), які підвищують чутливість тканин до інсуліну, але не є основним механізмом для глібенкламіду.

Пригнічує всмоктування глюкози в кишечнику: Це механізм дії іншої групи препаратів — інгібіторів альфа-глюкозидаз (наприклад, акарбози).

Пригнічує alpha-клітини острівців Лангерганса: alpha-клітини виробляють глюкагон (гормон, що підвищує рівень цукру). Хоча зниження рівня глюкагону може бути вторинним ефектом, головна точка прикладання глібенкламіду — саме стимуляція виробітки інсуліну beta-клітинами.