У чоловіка віком 60 років, який довгий час хворів на гіпертонічну хворобу і помер від хронічної ниркової недостатності, під час аутопсії виявлено: обидві дві нирки значно зменшені у розмірах, їхня поверхня дрібно-зерниста, гістологічно - більшість клубочків гіалінізовано, частина склерозовані, окремі гіперплазовані. У стромі поля склерозу, артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерій. Укажіть виявлені зміни нирок.
- A Атеросклеротичний нефросклероз
- B Вторинно зморщена нирка
- C Хронічний гломерулонефрит
- D Хронічний пієлонефрит
- E Артеріолосклеротичний нефросклероз
Правильна відповідь: E. Артеріолосклеротичний нефросклероз
Пояснення
Відповідь: Артеріолосклеротичний нефросклероз (первинно зморщена нирка)
Макроскопічний опис (вид нирок):
«Зменшені у розмірах» – атрофія паренхіми.
«Дрібно-зерниста поверхня» – характерна для первинно зморщеної нирки. Зернистість виникає через комбінацію зарубцювання (склерозовані занурені ділянки) і компенсаторної гіпертрофії вцілілих нефронів (виступаючі ділянки).
Мікроскопічний опис (ключові зміни):
Гіалінізація та склероз клубочків: Пряме наслідок ішемії через ураження судин. При гіпертонії відбувається гіалінова дистрофія артеріол (що детально описано нижче), що призводить до звуження їхнього просвіту. Це порушує кровопостачання клубочків, вони спочатку склерозуються, а потім повністю гіалінізуються (перетворюються на безструктурні гомогенні маси).
Склероз строми: Заміщення атрофованої паренхіми сполучною тканиною.
Найважливіша ознака – «артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерій»: Це визначальний патологічний процес. При гіпертонічній хворобі виникає гіперпластичний еластофіброз (потовщення та розшарування внутрішньої оболонки) великих артерій та гіалінове загрудіння (гіаліноз) дрібних артерій та артеріол. Саме це судинне ураження є первинним і веде до вторинного зморщення нирки (нефросклерозу).
НЕ ПРАВИЛЬНО:
Хронічний гломерулонефрит: Приводить до вторинно зморщеної нирки (4833), яка також має зменшений розмір і зернисту поверхню. Головна відмінність: при гломерулонефриті первинним є імунозапальне ураження клубочків, а не судин. Тому гістологічно будуть виражені ознаки запалення в клубочках (проліферація, некроз, «півмісяці»), натомість артеріолосклероз буде виражений менше і є вторинним (від надмірного навантаження на нирку).
Хронічний пієлонефрит: Характеризується асиметричним ураженням нирок, рубцями на поверхні, що тягнуться від чашок до кори. Гістологічно – запальні інфільтрати з нейтрофілів і лімфоцитів навколо канальців і чашково-мискової системи, а не масове ураження клубочків.
Атеросклеротичний нефросклероз: Виникає при атеросклерозі великих ниркових артерій (основних гілок). Призводить до великих ішемічних інфарктів та рубцювання, а не до дрібно-зернистої поверхні. У описі ж основна увага приділена саме артеріолам та дрібним артеріям.
Вторинно зморщена нирка: Це загальний термін для кінцевої стадії багатьох ниркових хвороб (гломерулонефрит, пієлонефрит тощо), що призводить до сморщування. У конкретному описі акцент на судинних змінах (артеріолосклероз) прямо вказує на первинну причину – гіпертонію, тому правильніше називати це артеріолосклеротичним нефросклерозом (первинно зморщеною ниркою).
Макроскопічний опис (вид нирок):
«Зменшені у розмірах» – атрофія паренхіми.
«Дрібно-зерниста поверхня» – характерна для первинно зморщеної нирки. Зернистість виникає через комбінацію зарубцювання (склерозовані занурені ділянки) і компенсаторної гіпертрофії вцілілих нефронів (виступаючі ділянки).
Мікроскопічний опис (ключові зміни):
Гіалінізація та склероз клубочків: Пряме наслідок ішемії через ураження судин. При гіпертонії відбувається гіалінова дистрофія артеріол (що детально описано нижче), що призводить до звуження їхнього просвіту. Це порушує кровопостачання клубочків, вони спочатку склерозуються, а потім повністю гіалінізуються (перетворюються на безструктурні гомогенні маси).
Склероз строми: Заміщення атрофованої паренхіми сполучною тканиною.
Найважливіша ознака – «артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерій»: Це визначальний патологічний процес. При гіпертонічній хворобі виникає гіперпластичний еластофіброз (потовщення та розшарування внутрішньої оболонки) великих артерій та гіалінове загрудіння (гіаліноз) дрібних артерій та артеріол. Саме це судинне ураження є первинним і веде до вторинного зморщення нирки (нефросклерозу).
НЕ ПРАВИЛЬНО:
Хронічний гломерулонефрит: Приводить до вторинно зморщеної нирки (4833), яка також має зменшений розмір і зернисту поверхню. Головна відмінність: при гломерулонефриті первинним є імунозапальне ураження клубочків, а не судин. Тому гістологічно будуть виражені ознаки запалення в клубочках (проліферація, некроз, «півмісяці»), натомість артеріолосклероз буде виражений менше і є вторинним (від надмірного навантаження на нирку).
Хронічний пієлонефрит: Характеризується асиметричним ураженням нирок, рубцями на поверхні, що тягнуться від чашок до кори. Гістологічно – запальні інфільтрати з нейтрофілів і лімфоцитів навколо канальців і чашково-мискової системи, а не масове ураження клубочків.
Атеросклеротичний нефросклероз: Виникає при атеросклерозі великих ниркових артерій (основних гілок). Призводить до великих ішемічних інфарктів та рубцювання, а не до дрібно-зернистої поверхні. У описі ж основна увага приділена саме артеріолам та дрібним артеріям.
Вторинно зморщена нирка: Це загальний термін для кінцевої стадії багатьох ниркових хвороб (гломерулонефрит, пієлонефрит тощо), що призводить до сморщування. У конкретному описі акцент на судинних змінах (артеріолосклероз) прямо вказує на первинну причину – гіпертонію, тому правильніше називати це артеріолосклеротичним нефросклерозом (первинно зморщеною ниркою).
Повне пояснення доступне з підпискою MDstuds Pro або нашим студентам.
Отримай більше можливостей з MDstuds Pro
Що входить в підписку:
- пояснення до кожного тесту
- бази тестів українською
- бази тестів англійською
- тести по темах
- функція «задати питання»