Чоловік 56-ти років з вадою серця скаржиться на набряки нижніх кінцівок, що з’явилися останнім часом. Місцевим патогенетичним фактором набряку є:

Підвищення гідродинамічного тиску крові: основний фактор серцевих набряків. При правошлуночковій недостатності серце не може ефективно перекачувати венозну кров, виникає венозний застій у великому колі кровообігу (зокрема в ногах). Це призводить до підвищення гідростатичного (гідродинамічного) тиску у венозному кінці капілярів – тиск виштовхує воду з судин у тканини сильніше, ніж вона всмоктується назад – формується набряк.
Зниження гідродинамічного тиску крові: гідродинамічний тиск — це сила, що "видавлює" воду з судини. Його зниження призвело б до посиленої реабсорбції (повернення рідини в судину) або зменшення фільтрації, що, навпаки, запобігає набряку, а не викликає його.
Зниження проникності стінки судини: щільна стінка перешкоджає виходу білків і рідини в тканини, тому це фактор проти набряку. Набряк виникає при підвищенні проникності (наприклад, при алергії чи запаленні).
Підвищення тканинного тиску: тиск рідини в самих тканинах працює як протидія виходу води з судин. Чим він вищий, тим важче воді вийти з капіляра (ефект "тугої пов'язки").
Підвищення онкотичного тиску крові: онкотичний тиск створюється білками (альбумінами) і утримує воду в судинах ("притягує" її). Його підвищення "сушить" тканини. Набряк виникає при його зниженні (гіпопротеїнемії).