Чоловіку віком 27 років проведено туберкулінову пробу Манту. Через 24 год на місці інʼєкції виник інфільтрат 40х35 мм, шкіра над яким гіперемована. Яка з груп біологічно активних речовин насамперед визначила розвиток алергічного запалення у пацієнта?

Правильна відповідь: Лімфокіни
Ключові слова: розвиток алергічного запалення

Лімфокіни — це цитокіни, які секретуються Т-лімфоцитами. Вони регулюють активність інших імунних клітин, зокрема макрофагів, нейтрофілів і Т-хелперів. Роль у пробі Манту: туберкулінова проба Манту є типовою реакцією гіперчутливості уповільненого типу (сповільнена гіперчутливість, тип IV). При повторному контакті з антигеном (туберкуліном) сенсибілізовані Т-хелпери 1-го типу (CD4⁺ Th1)виділяють лімфокіни. Лімфокіни активують макрофаги, притягують їх до місця введення антигену та викликають локальний інфільтрат і гіперемію через запалення.

Простагландини – це ліпідні медіатори, синтезуються клітинами тканин при запаленні. Роль: викликають розширення судин, біль, температуру, підсилюють запальний процес. В пробі Манту вони можуть посилювати гіперемію та біль, але не є ініціаторами специфічної алергічної реакції IV типу.

Кініни – це пептидні медіатори (наприклад, брадикінін), що викликають сильний біль, підвищену судинну проникність і набряк. Роль: вони активні при гострому запаленні і анафілаксії (I тип= реакція негайної гіперчутливості= негайна реагінова гіперчутливість=анафілаксія), не відповідають за формування Т-клітинної реакції гіперчутливості уповільненого типу, як у пробі Манту.

Лейкотрієни - ліпідні медіатори, які синтезуються лейкоцитами. Роль: підсилюють набряк, хемотаксис лейкоцитів, бронхоспазм, важливі в алергіях і астмі. У пробі Манту вони лише опосередковано посилюють запалення, але не є ключовими у розвитку інфільтрату.

Біогенні аміни (серотонін, гістамін) - відповідають за швидку алергічну реакцію (I тип): розширення судин, набряк, свербіж. В пробі Манту вони не грають головної ролі, бо реакція уповільнена (24–72 год), а не миттєва (2 хв).