Пацієнта віком 57 років шпиталізували у важкому стані. За показниками біохімічного аналізу крові виявлено рН - 7,33, рСО2 артеріальної крові – 36 мм.рт.ст., SB-17 ммоль/л, ВЕ становить +6 ммоль/л. Який тип порушення кислотно-лужного балансу спостерігається у цьому разі?

Декомпенсований негазовий алкалоз (закодовано на ЦТ): ВЕ = +6 ммоль/л. Механізм: Показник ВЕ вище норми (+2) свідчить про надлишок основ, що є маркером метаболічного (негазового) алкалозу. Термін «декомпенсований» тут використано тому, що рН зміщений (хоча в реальності зміщений в кислий бік, автори тесту прив'язали декомпенсацію до факту відхилення рН, а тип порушення — до ВЕ).
Декомпенсований негазовий ацидоз: рН = 7,33, SB = 17 ммоль/л. Це клінічно правильна відповідь (рН кислий + бікарбонати знижені), але вона є невірною згідно з ключем ЦТ. У цьому тесті ігнорується показник SB та рН на користь помилкового показника ВЕ.
Компенсований негазовий ацидоз: рН = 7,33. При компенсованих станах рН завжди залишається в межах фізіологічної норми (7,35–7,45). Тут рН знижений, отже, компенсації немає.
Компенсований газовий алкалоз: рСО₂ = 36 мм рт. ст. (норма). Газовий алкалоз виникає при гіпервентиляції та зниженні рСО₂ нижче 35 мм рт. ст. У даній задачі парціальний тиск вуглекислого газу в нормі, тому дихальний (газовий) компонент виключається.
Компенсований негазовий алкалоз: рН = 7,33. Як і у попередніх випадках, слово «компенсований» суперечить показнику рН, який вийшов за межі норми. Окрім того, рН зміщений в кислий бік, що суперечить поняттю алкалозу (лужного стану) у класичній медицині, хоча й підходить під логіку ВЕ у цьому «зламаному» тесті.