Пацієнту, який займається мисливством, на підставі анамнезу та наявних клінічних симптомів, лікар встановив попередній діагноз: бубонна чума. Який механізм зараження при цій клінічній формі захворювання?

Бубонна чума – це форма чуми, яка виникає після укусу зараженої блохи, оскільки саме блохи це основні переносники Yersinia pestis. Вони живуть на гризунах (пацюках, ховрахах). Коли пацієнти (мисливець) він має контакт із дикими тваринами це підвищює ризик укусів бліх , що дозволяє передається чумі далі. Бубон = запалена лімфатична вузол, що є типово лише для трансмісивного шляху зараження, бо бактерія надходить у тканини через укус.

Ключові слова: мисливець, бубонна чума.

Фекально– оральний – не характерний для чуми взагалі, зараження через рот при попаданні мікробів з фекалій.
Статевий – не описаний механізм передачі для чуми, передача через статевий акт або контакт слизових.
Повітряно– крапельний – характерний для легеневої форми чуми, коли уражені легені та є кровохаркотиння.
Аліментарний – можливий лише при вживанні заражених продуктів, але він не викликає бубонну форму, зараження через вживання зараженої їжі або води, але без фекального забруднення.