Трансмуральний інфаркт міокарда у хворого ускладнився розвитком гострої лівошлуночкової недостатності. Що є найбільш типовим для цього стану?

Набряк легенів: трансмуральний інфаркт (наскрізний некроз) Лівого шлуночка (ЛШ). Як наслідок, ЛШ втрачає свою насосну функцію. Він не може ефективно перекачувати кров у аорту. Кров, яка приходить з легень, не може повністю увійти в переповнений ЛШ і застоюється "позаду" нього — у малому колі кровообігу. Гідростатичний тиск у капілярах легень різко зростає -> рідка частина крові пропотіває в альвеоли. Це і є гострий набряк легень.
Артеріальна гіпертензія: при гострій серцевій недостатності та інфаркті насосна функція падає, серцевий викид зменшується, що найчастіше призводить до гіпотензії (кардіогенного шоку). Високий тиск може бути причиною інфаркту, але сам інфаркт з недостатністю зазвичай тиск валить.
Набряк кінцівок: це ознака Правошлуночкової недостатності. Коли ламається Правий шлуночок, кров застоюється "позаду" нього — у венах великого кола (ноги, печінка, яремні вени). При гострому інфаркті ЛШ набряки на ногах просто не встигають розвинутися.
Ціаноз: це симптом (синюшність шкіри через нестачу кисню). Він супроводжує набряк легень, але є менш специфічним терміном. Набряк легень — це патоморфологічний субстрат, а ціаноз — лише його зовнішній прояв.