У жiнки вiком 42 роки, що проходить курс лiкування хвороби Паркiнсона, через кiлька тижнiв пiсля початку терапiї з’явилася скарга на постiйну слинотечу, яка посилюється пiд час мовлення, труднощi при ковтаннi, перiодичнi напади кашлю. У аналiзi кровi спостерiгається: зниження рН, незначне зниження рiвня натрiю. Який механiзм, найвiрогiднiше, лежить в основi гiперсалiвацiї в цiй ситуацiї?
- A Порушення ковтального рефлексу внаслідок екстрапірамідного ураження
- B Активація Н1-рецепторів у слизовій оболонці рота
- C Секреторна активація симпатичної іннервації
- D Посилення секреції слинних залоз дофамінергічними препаратами
- E Збільшення загального об’єму рідини в організмі
Правильна відповідь: A. Порушення ковтального рефлексу внаслідок екстрапірамідного ураження
Пояснення
Правильна відповідь: Порушення ковтального рефлексу внаслiдок екстрапiрамiдного ураження
Ключові слова: хвороба Паркiнсона,
Порушення ковтального рефлексу внаслідок екстрапірамідного ураження: хвороба Паркінсона уражає екстрапірамідну систему, що призводить до порушення координації рухів, у тому числі м’язів, які беруть участь у ковтанні. Через зниження частоти ковтання слина накопичується в ротовій порожнині, що проявляється слинотечею. Тобто гіперсалівація виникає не через підвищене утворення слини, а через порушення її ковтання.
Активація Н1-рецепторів у слизовій оболонці рота: Н1-рецептори є рецепторами гістаміну, які беруть участь переважно у запальних та алергічних реакціях. Їх активація може викликати набряк або свербіж слизових оболонок. Однак вони не є основним механізмом регуляції секреції слинних залоз, тому не пояснюють гіперсалівацію при хворобі Паркінсона.
Секреторна активація симпатичної іннервації: симпатична нервова система зазвичай зменшує об’єм слини і робить її більш густою. Основну стимуляцію слиновиділення забезпечує парасимпатична іннервація. Тому активація симпатичної системи не призводить до вираженої слинотечі.
Посилення секреції слинних залоз дофамінергічними препаратами: препарати, які застосовують при хворобі Паркінсона, переважно компенсують дефіцит дофаміну в ЦНС і впливають на рухові порушення. Вони не викликають значного підвищення секреції слинних залоз. Слинотеча при цій хворобі пов’язана головним чином із порушенням ковтання.
Збільшення загального об’єму рідини в організмі: збільшення об’єму рідини може впливати на водний баланс організму. Однак секреція слини регулюється нервовими механізмами, а не лише кількістю рідини в організмі. Тому цей фактор не є причиною гіперсалівації в даному випадку.
Ключові слова: хвороба Паркiнсона,
Порушення ковтального рефлексу внаслідок екстрапірамідного ураження: хвороба Паркінсона уражає екстрапірамідну систему, що призводить до порушення координації рухів, у тому числі м’язів, які беруть участь у ковтанні. Через зниження частоти ковтання слина накопичується в ротовій порожнині, що проявляється слинотечею. Тобто гіперсалівація виникає не через підвищене утворення слини, а через порушення її ковтання.
Активація Н1-рецепторів у слизовій оболонці рота: Н1-рецептори є рецепторами гістаміну, які беруть участь переважно у запальних та алергічних реакціях. Їх активація може викликати набряк або свербіж слизових оболонок. Однак вони не є основним механізмом регуляції секреції слинних залоз, тому не пояснюють гіперсалівацію при хворобі Паркінсона.
Секреторна активація симпатичної іннервації: симпатична нервова система зазвичай зменшує об’єм слини і робить її більш густою. Основну стимуляцію слиновиділення забезпечує парасимпатична іннервація. Тому активація симпатичної системи не призводить до вираженої слинотечі.
Посилення секреції слинних залоз дофамінергічними препаратами: препарати, які застосовують при хворобі Паркінсона, переважно компенсують дефіцит дофаміну в ЦНС і впливають на рухові порушення. Вони не викликають значного підвищення секреції слинних залоз. Слинотеча при цій хворобі пов’язана головним чином із порушенням ковтання.
Збільшення загального об’єму рідини в організмі: збільшення об’єму рідини може впливати на водний баланс організму. Однак секреція слини регулюється нервовими механізмами, а не лише кількістю рідини в організмі. Тому цей фактор не є причиною гіперсалівації в даному випадку.
Повне пояснення доступне з підпискою MDstuds Pro або нашим студентам.
Отримай більше можливостей з MDstuds Pro
Що входить в підписку:
- пояснення до кожного тесту
- бази тестів українською
- бази тестів англійською
- тести по темах
- функція «задати питання»