До приймального відділення шпиталізовано пацієнта з ознаками отруєння невизначеною речовиною. Після огляду й отримання позитивного результату тесту на наявність бензодіазепінів лікар застосував для антидотної терапії флумазеніл. Який вид антагонізму використав лікар?

Флумазеніл — специфічний антагоніст бензодіазепінів. Він зв’язується з бензодіазепіновою ділянкою ГАМК-А-рецептора і витісняє бензодіазепіни, блокуючи їхню дію.
Тобто обидві речовини діють на один і той самий рецептор, але мають протилежний ефект:бензодіазепін → посилює дію ГАМК → гальмування ЦНС
флумазеніл → блокує дію бензодіазепіну → усуває його ефекти
Чому не інші?
Непрямий функціональний
Виникає, коли речовини діють на різні рецептори або різні механізми, але спричиняють протилежні фізіологічні ефекти.
Потенціювання
Це посилення ефекту однієї речовини іншою, а флумазеніл, навпаки, послаблює дію бензодіазепінів.
Фармацевтичний
Виникає внаслідок фізичної або хімічної взаємодії речовин поза організмом, наприклад несумісність препаратів в одному шприці.
Хімічний
Одна речовина безпосередньо хімічно зв'язує або нейтралізує іншу. Флумазеніл не руйнує бензодіазепін хімічно.