Під час обробки атипових кардіоміоцитів синоатріального вузла біологічно активною речовиною, зареєстровано збільшення їх мембранного потенціалу через збільшену проникність для іонів калію. Яка біологічно активна речовина впливала на кардіоміоцити?

Правильна відповідь:— Ацетилхолін
Ацетилхолін — медіатор парасимпатичної нервової системи (волокна блукаючого нерва).
Його дія на синоатріальний (СА) вузол здійснюється через М₂-мускаринові рецептори:

Ацетилхолін → М₂-рецептори → активується G₁-білок.

Це призводить до:
Активації калієвих каналів → підвищена проникність для K⁺ → потік K⁺ із клітини.
Гіперполяризація (збільшення негативного заряду всередині клітини) — тобто збільшення мембранного потенціалу у напрямку від порогу збудження.
Пригнічення аденілатциклази → зниження рівня цАМФ → уповільнення відкриття HCN-каналів (зменшення вхідного Na⁺/Ca²⁺-струму).

Результат: Зниження швидкості спонтанної деполяризації клітин СА-вузла → брадикардія (уповільнення серця).

НЕ ПРАВИЛЬНО
Адреналін та Норадреналін — діють через β₁-адренорецептори → активація аденілатциклази → збільшення цАМФ → відкриття Ca²⁺-каналів та HCN-каналів → прискорення спонтанної деполяризації (тахікардія), а не гіперполяризація через K⁺.
Тироксин — діє повільно, підвищує кількість β-адренорецепторів та прискорює серце, не викликає гіперполяризації через K⁺.
Атріопептид (передсердний натрійуретичний пептид) — виділяється при розтягненні передсердь, викликає натрійурез та вазодилятацію, але не впливає безпосередньо на мембранний потенціал кардіоміоцитів СА-вузла.