Дистрофічні зміни серцевого м’яза супроводжуються розширенням порожнин серця, зниженням сили серцевих скорочень, збільшенням об’єму крові, що залишається під час систоли в порожнині серця, переповненням вен. Для якого стану серця це характерно?

Правильна відповідь: — Міогенна дилатація
Механізм:
Дистрофія міокарда (порушення обміну речовин, енергодефіцит, пошкодження кардіоміоцитів).
Зниження скорочувальної здатності міокарда (негативний інотропізм).
Серце не може ефективно викидати кров → збільшення залишкового систолічного об'єму.
Закон Франка-Старлінга: на початку діє компенсаторно (розтягнення волокон підвищує силу скорочення), але при дистрофії міокард не реагує адекватно на розтягнення → патологічне розширення порожнин (дилатація) без посилення скорочень.
Застій крові у передсердях і венах (переповнення вен).

НЕ ПРАВИЛЬНО
Тоногенна дилатація — це фізіологічне розширення порожнин серця без зниження скорочувальної здатності (наприклад, при підвищенні венозного повернення у спортсменів). У описі є дистрофія та слабкість міокарда → це вже мiогенна дилатація.
Кардіосклероз — заміщення міокарда сполучною тканиною; може супроводжуватися дилатацією, але прямо не означає обов'язково всі перелічені ознаки (можливий і локальний рубець без загальної дилатації).
Тампонада серця — тиск рідини в перикарді, що стискає серце; порожнини не розширені, навпаки, їх заповнення обмежене.
Аварійна стадія гіперфункції та гіпертрофії — характеризується гіпертрофією (потовщення стінок) та вичерпанням резервів, але ще без дилатації; дилатація настає пізніше (стадія декомпенсації).