Взаємодія адреналіну з α‎-адренорецепторами підвищує внутрішньоклітинний вміст інозитолтрифосфату (ІФЗ), який впливає на вміст цитоплазматичного Са2+. Утворення ІФЗ відбувається під впливом:

Ключові слова:
адреналін, α-адренорецептори, інозитолтрифосфат (ІФ₃), цитоплазматичний Са²⁺, фосфоліпази C. ✅ Правильна відповідь: Фосфоліпази C

Взаємодія адреналіну з α-адренорецепторами запускає фосфоліпазу C (ФЛС) через Gq-білок.

ФЛС каталізує розщеплення фосфатидилінозитолу-4,5-бісфосфату (PIP₂) на два вторинні месенджери:
1. ІФ₃ (інозитолтрифосфат) — підвищує концентрацію цитоплазматичного Са²⁺, активуючи різні кальцій-залежні ферменти.
2. ДАГ (диацилгліцерол) — активує протеїнкіназу C, що стимулює фосфорилювання білків і регуляцію клітинних функцій.

Цей шлях пояснює, як α-адренергічні стимули змінюють активність клітин через кальцієвий сигнал і кіназну активацію.
❌ Чому інші варіанти неправильні:
• ЛП-ліпази – розщеплюють тригліцериди у жировій тканині, не беруть участі у сигнальних шляхах адреналіну.
• Аденілатциклази – відповідають за утворення цАМФ, пов’язаного з β-адренорецепторами, а не α-адренорецепторами і ІФ₃.
• ТАГ-ліпази – розщеплюють тригліцериди на гліцерин та жирні кислоти; не формують ІФ₃.
• Фосфоліпази А2 – відщеплюють арахідонову кислоту від фосфоліпідів, запускаючи синтез простагландинів, але не утворюють ІФ₃.