При тривалому використанні одного з гормональних препаратів у хворого виявлено ознаки остеопорозу, ерозії слизової шлунка, гіперглікемію, зменшення рівня АКТГ в крові. Препарат якої групи гормонів міг викликати ці явища?

Глюкокортикоїди

Ключові слова: : преднізолон, дексаметазон, системні побічні ефекти, негативний зворотний зв'язок.

Усі перелічені в умові симптоми є прямим наслідком механізму дії глюкокортикоїдів:
1) Остеопороз: Гормони гальмують активність остеобластів (клітин, що будують кістку) і посилюють роботу остеокластів (клітин, що її руйнують). Також вони зменшують всмоктування кальцію в кишечнику.
2) Ерозії слизової шлунка (ульцерогенна дія): Глюкокортикоїди пригнічують синтез захисних простагландинів у шлунку та стимулюють виділення соляної кислоти.
3) Гіперглікемія ("стероїдний діабет"): Препарати стимулюють глюконеогенез (утворення цукру з білків) у печінці та знижують чутливість тканин до інсуліну.
4) Зменшення рівня АКТГ: За принципом негативного зворотного зв'язку висока концентрація штучних гормонів у крові сигналізує гіпофізу припинити вироблення адренокортикотропного гормону (АКТГ).

Не правильно:
Мінералокортикоїди (напр., Альдостерон): Впливають переважно на водно-сольовий обмін (затримують натрій, виводять калій), але не викликають остеопорозу чи гіперглікемії.

Статеві гормони: Мають анаболічний ефект (навпаки зміцнюють кістки) і не викликають ерозій шлунка.

Йодовмісні гормони (Т3, Т4): Підвищують обмін речовин, але не пригнічують АКТГ і не мають вираженої ульцерогенної дії.

Кальцитонін: Цей гормон використовується для лікування остеопорозу, оскільки він сприяє відкладенню кальцію в кістках, тобто діє протилежно глюкокортикоїдам.