У померлого від інтоксикації чоловіка під час розтину тіла виявлено збільшення стегна в об’ємі; на поверхні шкіри нориці з виділенням в’язкої жовто-зеленої рідини; стегнова кістка потовщена та деформована, має місце утворення секвестрів. При мікроскопічному дослідженні: секвестральні порожнини оточені грануляційною та сполучною тканиною з наявністю нейтрофілів, кістково-мозкові канали облітеровані, компактна пластинка потовщена. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

Правильна відповідь: Хронічний гнійний остеомієліт (Osteomyelitis purulenta chronica)

Ключові слова: секвестри, кісткові нориці, грануляційна тканина, облітерація, хронічний, гнійний остеомієліт.

Остеомієліт — це гнійно-некротичний процес, що вражає кістку та кістковий мозок. Наявність секвестрів (некротизованих фрагментів кістки), які оточені грануляційною та сполучною тканиною (демаркаційна зона), а також наявність нориць (отворів на шкірі для виходу гною) є класичною та патогномонічною ознакою хронічної стадії остеомієліту.

Не правильно:
Остеопороз (Osteoporosis) - це зменшення кісткової маси та щільності. Це не запальний процес і не супроводжується гноєм, норицями чи секвестрами.

Паратиреоїдна остеодистрофія (Osteodystrophia parathyreoidea) - це метаболічне захворювання, що викликає фіброзно-кістозну перебудову кістки.

Туберкульозний остеомієліт - хоча туберкульоз кісток може мати хронічний перебіг і викликати деструкцію, він зазвичай має специфічний (казеозний) характер запалення.

Гострий гематогенний остеомієліт (Osteomyelitis haematogenes acuta) - при гострому процесі спостерігається дифузне гнійне запалення, але секвестри та нориці, а також облітерація кістково-мозкових каналів (що є результатом тривалої реакції кістки), зазвичай, ще не встигають сформуватися. Це ознаки вже перенесеного та хронічного процесу.