Після введення пірогену у хворого підвищилася температура тіла, шкірні покриви стали блідими, холодними на дотик, з’явилася остуда, збільшилося споживання кисню. Яка зміна у процесах терморегуляції буде спостерігатися, насамперед, під час описаного періоду лихоманки?

Правильна відповідь: Зниження тепловіддачі
Ключові слова: шкірні покриви стали блідими, холодними на дотик, з’явилася остуда

Періоди лихоманки і співвідношення теплопродукції та тепловіддачі
1. Період підйому температури (озноб)
У цей час теплопродукція підвищується, а тепловіддача знижується.
Організм намагається підвищити температуру тіла до нової «установчої точки» в гіпоталамусі.
Це досягається шляхом звуження судин шкіри, зменшення потовиділення та посилення м’язової активності (озноб, тремтіння).
Шкіра бліда, холодна на дотик, хворого знобить.
→ Теплопродукція перевищує тепловіддачу.
2. Період стояння температури (плато)
У цій фазі теплопродукція і тепловіддача врівноважені, тобто їх інтенсивність однакова.
Центр терморегуляції утримує новий стабільно підвищений рівень температури.
Хворий відчуває тепло, але не мерзне й не пітніє.
Шкіра рожева, тепла, суха.
→ Теплопродукція дорівнює тепловіддачі.
3. Період зниження температури (криза або лізис)
Коли вплив пірогенів зменшується, гіпоталамус знижує «установчу точку».
Відбувається активне розширення судин шкіри, інтенсивне потовиділення, дихання стає частішим.
Це сприяє швидкому відведенню тепла, тоді як теплопродукція знижується.
Шкіра гаряча, волога, хворий сильно пітніє.
→ Теплопродукція нижча за тепловіддачу.

Зниження тепловіддачі– правильний варіант. Під дією пірогену гіпоталамічний “термостат” підвищується, організм сприймає поточну температуру як низьку, тому зменшує тепловіддачу через спазм периферичних судин і остуду шкіри.

Зниження теплопродукції– трапляється при охолодженні або при падінні температури тіла, не під час росту лихоманки; в фазі підвищення температури теплопродукція зазвичай зростає.

Збільшення теплопродукції– також відбувається під час фази зростання температури (тремтіння, м’язова термогенеза), але ключовим механізмом наростання температури саме на початку є зниження тепловіддачі.

Тепловіддача та теплопродукція перебувають у рівновазі– характерно для стадії підтримки постійної температури, коли організм не нарощує температуру, а підтримує її на заданому рівні.