Прозерин при системному введенні підвищує тонус скелетних м’язів. Фторотан викликає релаксацію м’язів і послаблює ефекти прозерину. Який характер взаємодії прозерину та фторотану?

Непрямий функціональний антагонізм виникає тоді, коли два препарати діють на різні механізми або системи, але їхні ефекти протилежні. Прозерин підвищує тонус скелетних м’язів шляхом посилення холінергічної передачі, тоді як фторотан викликає м’язову релаксацію через вплив на центральну нервову систему та міоневральну передачу, тому ефекти прозерину послаблюються.

Ключові слова: підвищує тонус скелетних м'язів, викликає релаксацію скелетних м'язів і послаблює ефекти прозерину

Незалежний антагонізм – не використовується у фармакології.
Конкурентний антагонізм – тип взаємодії, при якому антагоніст зв'язується з тим же сайтом рецептора, що й агоніст, блокуючи його дію, 1+1=0 (атропін–пілокарпін, неодикумарин–вікасол).
Прямий функціональний антагонізм – тип взаємодії, при якому антагоніст зв'язується з тим же сайтом рецептора, що й агоніст, блокуючи його дію.
Неконкурентний антагонізм – синонім непрямий, ЛЗ діють протилежно, впливаючи на різні рецептори або фізіологічні системи, що призводить до зменшення чи втрати ефекту одного з препаратів (фторотан–прозерин).
1+1=0 (атропін–пілокарпін, неодикумарин–вікасол).