Хвора похилого віку хворіє на цукровий діабет 2-го типу, який супроводжується ожирінням, атеросклерозом, ішемічною хворобою серця. При цьому виявлена базальна гіперінсулінемія. Запропонуйте хворій адекватне лікування:

Глібенкламід

Ключові слова: пероральний гіпоглікемічний засіб, похідне сульфонілсечовини II покоління, гіпохолестеринемічна дія.

У пацієнтки діабет 2-го типу (інсуліннезалежний) на тлі базальної гіперінсулінемії. Це означає, що підшлункова залоза виробляє інсулін, але тканини мають до нього знижену чутливість (інсулінорезистентність). Глібенкламід допомагає ефективніше вивільняти та використовувати власний гормон.
1) Контроль цукру: Глібенкламід стимулює бета-клітини підшлункової залози, забезпечуючи стабільне зниження рівня глюкози в крові протягом дня.
2) Додаткові ефекти: Для даної хворої критично важливим є те, що глібенкламід (особливо препарати другого покоління) проявляє гіпохолестеринемічну дію, що допомагає в боротьбі з атеросклерозом та ІХС.
3) Форма випуску: Таблетована форма є найбільш зручною для тривалого лікування пацієнтів похилого віку.

Не правильно:
Інсулін: Призначається при 1-му типі діабету або при важкому перебігу 2-го типу. Оскільки у хворої вже є гіперінсулінемія (надлишок власного інсуліну), введення додаткового інсуліну посилить ожиріння та може спровокувати гіпоглікемію.

Ловастатин: Це статин для зниження холестерину. Хоча він корисний при атеросклерозі, він не лікує основне захворювання — цукровий діабет.

Амлодипін: Препарат від високого тиску (блокатор кальцієвих каналів). Він допомагає при ІХС, але не впливає на рівень цукру в крові.

Ретаболіл: Анаболічний стероїд. Він може бути небезпечним для пацієнтів з атеросклерозом та ІХС і не використовується для лікування діабету.