У хворого при проведенні наркозу виникли ознаки підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи: гіперсалівація, ларингоспазм. Введенням якого препарату можна було попередити небажані ефекти?

Чому саме Атропін?
Під час введення в наркоз (особливо при використанні деяких інгаляційних анестетиків) може відбуватися стимуляція блукаючого нерва (n. vagus). Це призводить до виділення великої кількості слини (гіперсалівації), бронхоспазму, ларингоспазму та брадикардії.

Атропіну сульфат діє наступним чином:

Блокує М-холінорецептори: Він робить їх нечутливими до ацетилхоліну (головного медіатора парасимпатики).

Пригнічує секрецію: Різко зменшує виділення слини та слизу в дихальних шляхах.

Розслаблює гладку мускулатуру: Попереджає спазм м'язів гортані та бронхів.

Захищає серце: Попереджає зупинку серця або критичне сповільнення ритму під час операції.

Саме тому Атропін є обов'язковим компонентом премедикації перед хірургічним втручанням.

Розбір інших варіантів:
Пірацетам: Ноотропний засіб, що покращує обмін речовин у головному мозку; на вегетативну нервову систему під час наркозу не впливає.

Прозерин: Антихолінестеразний засіб, який навпаки посилює дію парасимпатичної системи (його введення лише погіршило б стан, посиливши ларингоспазм та салівацію).

Адреналіну гідрохлорид: Стимулятор симпатичної нервової системи. Його використовують для купірування вже виниклого анафілактичного шоку або зупинки серця, але не для планової профілактики вагусних ефектів перед наркозом.

Анальгін: Ненаркотичний анальгетик, не впливає на секрецію залоз чи тонус гладкої мускулатури дихальних шляхів.