Для дослідження очного дна в жінки віком 62 роки було призначено лікарський препарат в очних краплях, який також викликав параліч акомодації і підвищення внутрішньоочного тиску. Укажіть, до якої групи належить призначений препарат.

М-холіноблокатори

Ключові слова: очне дно, мідріаз (розширення зіниці), циклоплегія (параліч акомодації), підвищення внутрішньоочного тиску, атропін.

Препарати цієї групи (наприклад, атропін, тропікамід) блокують вплив парасимпатичної нервової системи на око, що призводить до розслаблення м'язів, які регулюють зіницю та кришталик. Блокада М-холінорецепторів викликає три ключові ефекти, описані в умові: 1) розширення зіниці (мідріаз), розслаблення м'яза-звужувача зіниці дозволяє лікарю оглянути очне дно; 2) параліч акомодації (циклоплегія), розслаблення війкового (циліарного) м'яза призводить до натягування зв'язок кришталика, він стає пласким, і око втрачає здатність фокусуватися на близьких предметах; 3) підвищення внутрішньоочного тиску, через розширення зіниці тканина райдужної оболонки збирається біля кута передньої камери ока, що може перекрити шлях відтоку рідини. Саме тому М-холіноблокатори небезпечні для літніх людей, у яких може бути схильність до глаукоми.

Не правильно:
М, Н-холіноміметики та Антихолінестеразні засоби: Ці групи (наприклад, ацетилхолін або прозерин) діють навпаки: вони звужують зіницю (міоз) і знижують внутрішньоочний тиск, тому їх використовують для лікування глаукоми, а не для розширення зіниці.

alpha-адреноблокатори: Вони можуть викликати звуження зіниці або не впливати на неї суттєво, але вони не викликають паралічу акомодації.

N-холіноміметики: Ці речовини впливають на вегетативні ганглії та скелетні м'язи. Вони не мають вибіркового застосування в офтальмології для огляду очного дна.