Хворий на хронічну серцеву недостатність тривалий час приймав препарат з групи серцевих глікозидів. У нього з’явились нудота, слабкість, екстрасистолія. Яке явище обумовило розвиток цих симптомів?

Кумуляція – це накопичення в організмі діючої речовини або її ефектів при повторних введеннях. Серцеві глікозиди (наприклад, дигоксин) мають властивість накопичуватися в організмі при тривалому застосуванні, оскільки їх виведення відбувається повільно. Він має здатність міцно зв'язуватися з білками тканин (особливо серцевого м'яза) і відносно повільно виводитися нирками. У даному випадку ми спостерігаємо саме матеріальну кумуляцію. Оскільки швидкість введення препарату перевищує швидкість його знешкодження та виведення, кожна наступна доза додається до залишку попередньої. Це призвело до токсичних ефектів: порушеннями ритму серця, нудотою та зміною сприйняття кольорів (ксантопсія).

Ключові слова: тривалий час приймав препарат з групи серцевих глікозидів, з’явились нудота, слабкість, екстрасистолія

Лікарська залежність – стан, при якому пацієнт відчуває непереборне психічне або фізичне прагнення до прийому речовини (як при вживанні опіоїдів).
Ідіосинкразія – генетично зумовлена атипова реакція на ЛЗ на перше ж введення препарату, що зумовлена генетичними ферментопатіями.
Функціональна кумуляція – накопичення ефекту препарату без його матеріального накопичення в організмі.
Звикання – синонім толерантність, відсутність ефекту від попередньої дози препарату (повторне введення наркотичних анальгетиків).