Лікар при дослідженні мазку крові у пацієнта з анемією встановив діагноз - спадкова гемолітична анемія Мінковського-Шофара. Виявлення у крові яких характерних клітин надало можливість лікарю встановити діагноз?

При хворобі Мінковського– Шоффара, яка виникає через генетичний дефект білків мембрани (спектрину), відбувається порушення вибіркової проникністі мембрана еритроцитів стає надмірно проникною для іонів натрію, що призводить до їхнього накопичення всередині клітини. За законом осмосу натрій «тягне» за собою воду, клітина набухає, втрачає двоввігнуту форму та перетворюється на сфери, які в подальшому коли проходять через селезінку стають «покусаними» макрофагами. Так вони з сфероцитів перетворюються на мікросфероцитів, бо більшу їх частину забрали макрофаги. Такі мікросфероцити менш еластичні, швидко руйнуються в селезінці, що й зумовлює гемоліз.

Ключові слова: анемія Мінковського– Шоффара

Анізоцити – еритроцити різного розміру( нормацити, мікроцити(залізодефіцит) чи макроцити(в12 дефіцит), але їх частка не перевищує 10–15% від усіх еритроцитів.
Мегалоцити – характерні для B12– дефіцитної анемії, великі, гіперхромні.
Поліхроматофіли – молоді еритроцити з залишками РНК, які свідчать про активний еритропоез.
Пойкілоцити – еритроцити аномальної форми, в нормі не перевищюють 15%.