Хворому 50 років з ішемічною хворобою серця лікар призначив лікарський засіб, який має антиагрегантну дію. Хворий почав приймати засіб у дозах більших, ніж було призначено, внаслідок чого виникли нудота, блювання, біль натщесерце у животі. Який засіб було призначено хворому?

Правильна відповідь: Ацетилсаліцилова кислота
Ключові слова: ішемічна хвороба серця; має антиагрегантну дію; нудота, блювання, біль натщесерце у животі

Ацетилсаліцилова кислота: в малих дозах її призначають при ішемічній хворобі серця для пригнічення агрегації тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А₂. При перевищенні доз зменшується синтез простагландинів, що захищають слизову шлунка, тому виникають нудота, блювання та біль у шлунку натще. Застосовується як антиагрегант при ІХС за рахунок інгібування ЦОГ і зниження синтезу тромбоксану А₂. Передозування викликає ульцерогенну дію та диспепсію.

Пармідин: впливає на проникність судин та має слабку антиексудативну дію, але не є стандартним антиагрегантом при ІХС.

Діпіридамол: має антиагрегантні властивості, але застосовується переважно у поєднанні з антикоагулянтами або при протезованих клапанах, не викликає характерного болю у шлунку як ацетилсаліцилова кислота.

Пентоксифілін: покращує мікроциркуляцію і реологію крові, але не пригнічує циклооксигеназу і не викликає вираженого подразнення шлунка.

Тиклід (тиклопідин): сильний антиагрегант, але діє через блокаду рецепторів ADP тромбоцитів і не викликає ульцерогенної дії, частіше має побічні ефекти з боку кровотворення.