Для лікування ксеростомії хворому було призначено пілокарпіну гідрохлорид в краплях всередину. Хворий порушував режим лікування: у нього виникли брадикардія, бронхоспазм, болісне посилення перистальтики, різке потовиділення, слинотеча, звуження зініць і спазм акомодації. Для усунення симптоматики був призначений атропіну сульфат. Який вид взаємодії існує між зазначеними препаратами?

Антагонізм – специфічна взаємодія двох речовин з зменшенням або втратою ефекту однієї (чи обох) речовин. Атропін є антагоністом М–холінорецепторів: він блокує їх і викликає тривале порушення акомодації (циклоплегію). Пілокарпін, навпаки, є агоністом цих рецепторів і за нормальних умов стимулює скорочення циліарного м’яза, відновлюючи акомодацію. Але через те, що атропін міцно й довго зв’язується з рецепторами, пілокарпін не може реалізувати свій ефект. Це і є приклад антагонізму коли антагоніст блокує рецептор так, що дія агоніста стає неможливою.
Ключові слова: призначено пілокарпіну гідрохлорид в краплях, брадикардія, бронхоспазм, різке потовиділення, слинотеча, звуження зініць і спазм акомодації, атропіну сульфат

Тахіфілаксія – явище при повторному застосуванні ліків, при якому швидко за короткий проміжок часу розвивається толерантність.
Кумуляція – накопичення препарату або ефекту від нього в організмі.
Синергізм – взаємодія речовин у одному напрямку, коли кінцевий результат є сумою ефектів кожного препарату окремо.
Звикання – синонім толерантність, відсутність ефекту від попередньої дози препарату (повторне введення наркотичних анальгетиків).