У хворого, який протягом тривалого часу приймав глюкокортикоїди, в результаті відміни препарату виникло загострення хвороби, зниження артеріального тиску, слабкість. З чим можна пов’язати ці явища?

Виникнення недостатності наднирників

Ключові слова: синдром відміни, глюкокортикоїди, негативний зворотний зв'язок, атрофія кори наднирників, гіпотензія.

При тривалому введенні гормонів ззовні організм "вирішує", що йому більше не потрібно виробляти власні. Це призводить до тимчасового "засинання" або атрофії залози. Механізм розвитку цього стану базується на принципі негативного зворотного зв'язку:
Коли пацієнт довго приймає глюкокортикоїди (наприклад, преднізолон), висока концентрація гормону в крові дає сигнал гіпофізу припинити вироблення АКТГ (адренокортикотропного гормону).
Без стимуляції з боку АКТГ власна кора наднирників перестає працювати і зменшується в розмірах (атрофується).
Якщо різко припинити прийом препарату, організм залишається без гормонів взагалі: власні наднирники ще не встигли "прокинутися", а ліки більше не надходять.
Це спричиняє гостру недостатність наднирників: різко падає артеріальний тиск (глюкокортикоїди підтримують тонус судин), виникає сильна слабкість та загострення основної хвороби.

Не правильно:
Гіперпродукція АКТГ: Навпаки, при тривалому прийомі стероїдів рівень АКТГ знижується. Підвищення АКТГ відбувається вже як реакція на низький рівень гормонів після відміни, але наднирники не можуть на це одразу відповісти через атрофію.

Кумуляція: Це накопичення препарату або його ефекту в організмі. Описані симптоми (тиск, слабкість) свідчать не про надлишок ліків, а про їх критичний дефіцит.

Звикання (толерантність): Це поступове зниження ефективності ліків, що потребує збільшення дози. Звикання не пояснює розвиток гострої серцево-судинної слабкості при відміні.

Сенсибілізація: Це підвищення чутливості організму до речовини (розвиток алергії). Симптоми пацієнта не мають алергічного характеру.