Після тривалого застосування ізоніазиду лікар виявив у пацієнта явища поліневриту, парестезії, розлади намʼяті, судоми. З яким механізмом можуть бути повʼязані вказані побічні ефекти препарату?

Правильна відповідь: Пригнічення утворення піридоксальфосфату
Ізоніазид є конкурентним антагоністом вітаміну В6 (піридоксину).

Механізм: Ізоніазид зв'язується з піридоксальфосфатом (активною формою В6) та виводить його з організму. Також він інгібує фермент піридоксалькіназу, яка перетворює піридоксин в активну форму піридоксальфосфат. Це призводить до дефіциту активної форми вітаміну В6.

Наслідки: Вітамін В6 (піридоксальфосфат) є кофактором для ферменту глутаматдекарбоксилази, що каталізує утворення гальмівного нейромедіатора ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти).

Клінічні прояви: Дефіцит ГАМК призводить до підвищення збудливості центральної нервової системи, що проявляється неврологічними ускладненнями: Поліневрит, парестезії — ураження периферичних нервів, Розлади пам'яті (енцефалопатія) — ураження ЦНС.
Судоми — найтяжчий прояв нейротоксичності.

Профілактика: Саме тому при лікуванні ізоніазидом обов'язково призначають піридоксин (вітамін В6) для запобігання цим ефектам.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Антагонізм з ПАБК — це механізм дії сульфаніламідів та ПАСК, а не ізоніазиду.
Пригнічення синтезу білка — це механізм дії антибіотиків, таких як аміноглікозиди, макроліди, тетрацикліни.
Порушення синтезу клітинної стінки — це механізм дії бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, цефалоспорини).
Пригнічення синтезу РНК — це механізм дії рифампіцину.