Хворий з гіпертонічною хворобою II ст. за рекомендацією лікаря почав приймати антигіпертензивний препарат. Через кілька днів прийому препарату артеріальній тиск нормалізувався, але хворий помітив, що у нього з’явився сухий кашель. Який препарат був призначений?

Еналапріл – це інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Він знижує артеріальний тиск, блокуючи перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, що призводить до розширення судин і зниження навантаження на серце. Однією з характерних побічних дій АПФ-інгібіторів є сухий кашель. Чому інші варіанти не підходять:
• Пропранолол (Анаприлін) – бета-блокатор, знижує частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск, не викликає сухого кашлю, побічні ефекти зазвичай пов’язані з бронхоспазмом або брадикардією.
• Верапаміл – блокатор кальцієвих каналів, розширює судини та знижує тиск, кашель не характерний. Можливі запаморочення, набряки, запор.
• Клофелін – центральний α2-агоніст, знижує тиск через пригнічення симпатичної активності, не викликає кашлю, часті побічні ефекти: сонливість, сухість у роті.
• Резерпін – блокатор вивільнення катехоламінів із нервових закінчень, рідко застосовується, не спричиняє сухого кашлю, може викликати депресію та брадикардію.