У хворої діагностували виразку шлунка. З анамнезу відомо, що вона тривалий час хворіє на ревматоїдний артрит. Прийом яких препаратів найбільш імовірно призвів до розвитку даного захворювання?

Глюкокортикоїди (наприклад, Преднізолон)

Ключові слова: ревматоїдний артрит, «стероїдна виразка», простагландини, слизова оболонка шлунка, гастропатія.

Глюкокортикоїди є основними засобами для лікування системних захворювань, таких як ревматоїдний артрит. Проте вони мають агресивну дію на шлунково-кишковий тракт, що отримало назву "ульцерогенна дія" (здатність викликати виразку). Розвиток виразки під дією глюкокортикоїдів зумовлений двома основними факторами: Пригнічення захисних чинників: Як ми розбирали раніше, ці препарати блокують фермент фосфоліпазу А2. Це веде до дефіциту простагландинів групи E у стінці шлунка, які в нормі стимулюють виділення захисного слизу та бікарбонатів. Посилення факторів агресії: Глюкокортикоїди підвищують секрецію соляної кислоти та пепсину, що на фоні відсутності захисного слизу призводить до самоперетравлення слизової оболонки. Маскування болю: Оскільки ці препарати мають сильну протизапальну та знеболювальну дію, "стероїдні виразки" часто розвиваються безсимптомно аж до моменту кровотечі.

Не правильно:
Блокатори Н2-рецепторів (Ранітидин, Фамотидин): Ці препарати навпаки використовують для лікування виразки, оскільки вони зменшують вироблення соляної кислоти.

Антигістамінні препарати: Використовуються для лікування алергії. Вони не мають прямого негативного впливу на слизову оболонку шлунка і не провокують виразкоутворення.

Антибіотики: Хоча деякі антибіотики можуть викликати подразнення шлунка або дисбактеріоз, вони не є патогенетичною причиною розвитку виразок при лікуванні артриту. Багато антибіотиків навіть входять до схем лікування виразки для знищення H. pylori.

Антигіпертензивні препарати: Засоби від високого тиску мають різні побічні ефекти, але прямий зв'язок між їх прийомом та розвитком виразки шлунка зазвичай відсутній.