Під час операції для знерухомлення пацієнта використовують курареподібні фармакологічні препарати. Механізм їх дії полягає в блокуванні:

Н-холінорецепторів скелетних м’язів

Ключові слова: курареподібні препарати, міорелаксанти, нервово-м’язовий синапс, постсинаптична мембрана, ацетилхолін.

Курареподібні речовини (периферичні міорелаксанти) діють на рівні соматичної нервової системи, перериваючи передачу сигналу від рухового нейрона до м’яза. У нервово-м’язових синапсах скелетних м’язів знаходяться Н-холінорецептори (нікотинові рецептори м’язового типу, N_m). У нормі ацетилхолін зв’язується з цими рецепторами, викликаючи скорочення м’яза. Курареподібні препарати (наприклад, тубокурарин, атракурій або дитилін) конкурентно або деполяризуюче блокують ці рецептори. Оскільки рецептори заблоковані, ацетилхолін не може з ними взаємодіяти — м’яз не отримує команду на скорочення і повністю розслабляється (знерухомлюється).

Не правильно:
М-холінорецепторів гладких м’язів: Блокада цих рецепторів (наприклад, атропіном) впливає на внутрішні органи (розширює зіниці, пригнічує секрецію залоз, розслаблює кишечник), але не здатна знерухомити скелетну мускулатуру пацієнта.

Проведення збудження нервовими волокнами: Це механізм дії місцевих анестетиків (лідокаїну, новокаїну), які блокують натрієві канали в мембрані нерва. Курареподібні речовини діють не на нерв, а на місце його контакту з м’язом (синапс).

Виділення ацетилхоліну/норадреналіну: Курареподібні засоби не впливають на вихід медіатора з нервового закінчення. Вони блокують саме сприйняття сигналу рецепторами на стороні м'яза. Препарати, що блокують виділення ацетилхоліну (наприклад, ботулотоксин), мають інший механізм дії.