У хворого 42 років при дослідженні периферичної крові виявлено: гемоглобін 80 г/л, еритроцитів 3,2*10^12/л, лейкоцитів 25*10^9/л ; лейкоцитарна формула: базофілів - 5%, еозинофілів - 9%, мієлобластів - 3%, промієлоцитів - 8%; нейтрофілів: мієлоцитів -11%, метамієлоцітов - 22%, паличкоядерних - 17%, сегментоядерних - 19%, лімфоцитів - 3%, моноцитів - 3%. Яка патологія крові найбільш імовірна у хворого?

Для хронічного мієлолейкозу характерно: виражений лейкоцитоз (25*109/л), "нейтрофільний зсув вліво до мієлобластів": наявність усіх перехідних форм гранулоцитів (мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити, метамієлоцити). На відміну від гострих лейкозів, тут немає "лейкемічного провалу", бо представлені всі стадії дозрівання клітин. Базофільно-еозинофільна асоціація: суттєве підвищення кількості базофілів (5%) та еозинофілів (9%). Це патогномонічна (специфічна) ознака саме хронічного мієлолейкозу. Анемія через зниження гемоглобіну (80 г/л) та еритроцитів через пригнічення червоного паростка кровотворення пухлинним клоном.

Ключові слова: базофілів - 5%, еозинофілів - 9%, мієлобластів - 3%, промієлоцитів - 8%; нейтрофілів: мієлоцитів -11%, метамієлоцітов - 22%

Панмієлофтиз - пригнічення всіх паростків кровотворення (апластична анемія), що проявляється панцитопенією.
Промієлоцитарний лейкоз - гостра форма, при якій у крові переважають саме промієлоцити, без такої різноманітності клітинних форм.
Еритромієлоз - гострий лейкоз, при якому поряд із бластами з'являється велика кількість ядерних форм еритроцитів (еритробластів, нормобластів).
Мієлобластний лейкоз - гостра форма, де домінують мієлобласти.