У пацієнтки віком 52 роки – симптоми підвищеного тонусу парасимпатичного відділу автономної нервової системи. Препарат із якої групи зменшить патологічно підвищений тонус цього відділу ЦНС?

Блокатори M-холінорецепторів

Ключові слова: парасимпатичний відділ, ваготонія, ацетилхолін, антагоністи.

Парасимпатична нервова система реалізує свої ефекти на внутрішні органи через виділення медіатора ацетилхоліну, який взаємодіє з мускариновими (М) холінорецепторами. Підвищений тонус парасимпатичного відділу (ваготонія) проявляється брадикардією (уповільненням серцебиття), спазмами гладенької мускулатури ШКТ, посиленою секрецією залоз та звуженням зіниць.Щоб зменшити ці впливи, необхідно перервати передачу сигналу від нерва до органа.Препарати групи М-холіноблокаторів (наприклад, атропін, платифілін) виступають конкурентними антагоністами ацетилхоліну.Вони зв'язуються з М-холінорецепторами на мембранах клітин-мішеней, блокуючи їх. В результаті патологічно підвищений тонус парасимпатики нівелюється, і домінуючим стає симпатичний вплив.

Не правильно:
Стимулятори M-холінорецепторів: Ці препарати (наприклад, пілокарпін) діють аналогічно до парасимпатичної системи, тому вони лише посилять наявні симптоми.

Стимулятори N-холінорецепторів: Вони збуджують вегетативні ганглії (і симпатичні, і парасимпатичні) та скелетні м'язи. Це викличе хаотичну реакцію організму та не допоможе вибірково знизити парасимпатичний тонус.

Стимулятори адренорецепторів: Хоча стимуляція симпатичної системи (адреноміметиками) може частково компенсувати ефекти парасимпатики, вона не усуває саму причину підвищеного тонусу і часто викликає небажані ефекти (наприклад, різкий стрибок тиску).

Стимулятори alpha-адренорецепторів: Це підгрупа адреноміметиків, яка впливає переважно на судини. Вони не є специфічними антагоністами для парасимпатичних ефектів на серце чи залози.