При дисбактеріозах, що супроводжуються процесом гниття (внаслідок розмноження протея, псевдомонад) і підвищенням рН фекалій, необхідно призначати біологічні препарати, що окислюють середовище і справляють антагоністичну дію. Які мікроорганізми до цього придатні?

Правильна відповідь:Біфідумбактерії
У питанні описан стан дисбіозу з переважанням гнильних процесів, який викликають протеї та псевдомонади. Для його корекції необхідно призначити пробіотик, що:
-- Окислює середовище (знижує pH). Біфідумбактерії при ферментації вуглеводів утворюють молочну та оцтову кислоти, що значно знижує рН в просвіті кишки, створюючи несприятливе для гнильних бактерій кисле середовище.
-- Спричиняє антагоністичну дію на патогенну та умовно-патогенну мікрофлору (протей, псевдомонади). Біфідумбактерії конкурують з ними за рецептори до епітелію, за поживні речовини, а також продукують бактеріоцини (речовини, що пригнічують ріст інших бактерій).

Отже, саме біфідумбактерії (у вигляді пробіотичних препаратів, таких як «Біфідумбактерін») : продукують кислоти, знижуючи pH, та антагоністично діють на гнильну мікрофлору.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
-- Ентеробактер — це умовно-патогенний представник родини Enterobacteriaceae. Його навмисне призначення для корекції дисбактеріозу неприйнятно, оскільки сам може викликати захворювання (наприклад, інфекції сечових шляхів). Це не пробіотик.
-- Серація — також умовно-патогенний грамнегативний бактеріальний рід, що належить до родини Enterobacteriaceae. Може викликати нозокоміальні інфекції. Не використовується як пробіотик.
-- Азотобактер — це вільноживуча бактерія, яка фіксує атмосферний азот. Не є нормальним мешканцем кишківника людини та не використовується в пробіотиках для лікування дисбактеріозу.
-- Клебсієли — ще один умовно-патогенний представник родини Enterobacteriaceae (наприклад, Klebsiella pneumoniae). Може бути причиною тяжких інфекцій. Її призначення при дисбіозі не просто неефективно, але й небезпечно.