У гастроентерологічне відділення потрапив хворий 57 років з підозрою на синдром Золінгера - Еллісона, про що свідчило різке збільшення рівня гастрину в сироватці крові. Яке порушення секреторної функції шлунка найбільш імовірно?

Правильна відповідь: Гіперсекреція гіперацидна
Ключові слова: синдром Золлінгера-Еллісона, збільшення рівня гастрину

Гіперсекреція гіперацидна: при синдромі Золлінгера–Еллісона у хворого розвивається гіперсекреція гіперацидна, тобто надмірне виділення шлункового соку з підвищеною концентрацією соляної кислоти. Це пояснюється тим, що при цьому синдромі в організмі формується гастринома — пухлина, яка продукує велику кількість гормону гастрину. Гастрин стимулює парієтальні клітини шлунка до інтенсивної секреції хлоридної кислоти та пепсину, що призводить до різкого підвищення кислотності шлункового вмісту і розвитку множинних пептичних виразок.

Гіпосекреція гіпоацидна характеризується зниженням кількості шлункового соку і зменшенням кислотності, що відбувається при хронічному гастриті, особливо атрофічній його формі.

Гіпосекреція гіперацидна є суперечливим станом, оскільки підвищення кислотності не може поєднуватися зі зменшенням секреції; така ситуація практично не зустрічається клінічно.

Гіперсекреція гіпоацидна означає збільшення об’єму шлункового соку при зниженій концентрації кислоти, що можливе при деяких формах хронічного гастриту, але не відповідає патогенезу синдрому Золлінгера–Еллісона.

Ахілія — це стан повної відсутності соляної кислоти та пепсину в шлунковому соці, який спостерігається при атрофічному гастриті або злоякісній анемії, але не при гастриномі.