Чоловік 32-х років чотири роки страждає на хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом. Відзначаються набряки на обличчі, в останній час з’явилися набряки на ногах та тулубі. Який із нижченаведених механізмів найхарактерніший для розвитку набряку у чоловіка?

Правильна відповідь: Зниження онкотичного тиску
Ключові слова: набряки
При хронічному гломерулонефриті пошкоджується фільтраційний бар'єр нирок, що призводить до розвитку нефротичного синдрому, його ключовою ланкою є масивна протеїнурія внаслідок чого виникає гіпоальбумінемія, так як з сечею виводиться величезна кількість білка (переважно альбумінів), а печінка не встигає компенсувати ці втрати, тому рівень білка в плазмі крові різко падає. Оскільки альбуміни забезпечують основну частину онкотичного тиску, їх дефіцит призводить до того, що кров втрачає здатність утримувати воду в судинах, тому рідина під дією гідростатичного тиску виходить у тканини, викликаючи поширені набряки (обличчя, кінцівок, тулуба — анасарка).
Підвищення гідростатичного тиску - неправильна відповідь, тому що це характерно для серцевої недостатності (застій крові у венах), а не для первинного ураження нирок.
Підвищення проникливості капілярів - неправильна відповідь, тому що цей механізм є провідним при запальних набряках або алергічних реакціях (набряк Квінке).
Утруднення лімфовідтоку - неправильна відповідь, тому що це призводить до специфічних набряків — лімфедеми, що не пов'язано з гломерулонефритом.
Підвищення онкотичного тиску тканинної рідини - неправильна відповідь, тому що його підвищення може спостерігатися при накопиченні білків у тканинах, але при нефротичному синдромі проблема саме у втраті білка кров'ю.