Під час мікроскопічного дослідження збільшеного шийного лімфатичного вузла дівчинки 14 років було знайдено, що тканинна будова вузла порушена, лімфоїдні фолікули відсутні, є ділянки склерозу та вогнища некрозу, клітинний склад вузла поліморфний, присутні лімфоцити, еозинофіли, атипові клітини великих розмірів з багаточасточковими ядрами (клітини Березовського-Штернберга) та одноядерні клітини також великих розмірів. Який найбільш імовірний діагноз?

Атипові клітини великих розмірів із багаточасточковими ядрами, відомі як клітини Березовського–Штернберга та великі одноядерні клітини (клітини Годжкіна), є патогномонічною ознакою лімфогранулематозу (хвороби Годжкіна). Вони виникають у лімфатичних вузлах і мають характерний вигляд: великі, з дво– або багаточасточковими ядрами, часто нагадують «очі сови». Також для лімфогранулематозу характерна дезорганізація структури лімфатичного вузла: відсутність нормальних фолікулів, наявність ділянок склерозу та некрозу, а також поліморфний клітинний склад (лімфоцити, еозинофіли, плазмоцити). Саме їх наявність у біоптаті лімфатичного вузла дозволяє підтвердити діагноз хвороби Годжкіна.

Ключові слова: збільшеного шийного лімфатичного вузла, атипові клітини великих розмірів з багаточасточковими ядрами (клітини Березовського– Штернберга)

Хронічний лімфолейкоз – характеризується поступовим накопиченням всіх форм лімфоцитів у крові та кістковому мозку та наясні тіні Боткіна.
Лімфома Беркіта – має специфічну картину «зоряного неба» (серед щільного масиву лімфобластів вкраплення світлих макрофагів).
Грибоподібний мікоз – форма шкірної Т– клітинної лімфоми, що починається в Т– лімфоцитах і проявляється у вигляді плям, бляшок або пухлин на шкірі, що нагадують грибкові інфекції, хоча спричинені не грибком, а аномальними клітинами (клітини Сезарі).
Гострий лімфолейкоз – масовим накопиченням бластних клітин у кістковому мозку та крові.