Під час пошкодження клітини іонізуючим випромінюванням вмикаються механізми захисту і адаптації. Який механізм відновлення порушеного внутрішньоклітинного гомеостазу реалізується у цьому разі?

Активація антиоксидантної системи

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, вільні радикали, радіоліз води, перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ), захист клітини.

Головним чинником пошкодження клітини при іонізуючому випромінюванні є радіоліз води (утворення активних форм кисню та вільних радикалів). Для виживання клітина повинна негайно нейтралізувати ці агресивні молекули. Механізм адаптації та захисту працює наступним чином: Випромінювання вибиває електрони з молекул, створюючи "сміття" у вигляді вільних радикалів, які руйнують мембрани та ДНК. У відповідь клітина активує антиоксидантну систему (ферменти: супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, а також вітаміни А, Е, С). Ці речовини віддають свої електрони радикалам, перетворюючи їх на нешкідливі сполуки (наприклад, воду), тим самим відновлюючи внутрішньоклітинний гомеостаз.

Не правильно:
Накопичення Na+ у клітинах: Це ознака пошкодження (порушення роботи натрій-калієвого насоса), що призводить до набряку клітини. Це не механізм захисту, а прояв патології.

Активація Ca-опосередкованих функцій: При радіації надлишок кальцію в цитоплазмі є токсичним. Він активує ферменти, що розщеплюють білки та жири клітини (самоперетравлення), тому його активація не є захисною.

Гіпертрофія мітохондрій: Це процес збільшення розміру "енергетичних станцій" клітини. Це може бути ознакою адаптації до фізичних навантажень або гіпоксії, але це не первинна відповідь на радіаційне ураження мембран.

Пригнічення аденілатциклази: Цей фермент бере участь у передачі гормональних сигналів. Його пригнічення не є специфічним механізмом захисту від вільних радикалів, утворених радіацією.