До ендокринолога звернулася пацієнтка віком 45 років, у якої спостерігаються: підвищення апетиту, сухість слизових оболонок ротової порожнини, збільшення діурезу. Під час обстеження вперше виявлено інсулінозалежний діабет. Який лікарський засіб треба призначити жінці?

Інсулін

Ключові слова: інсулінозалежний цукровий діабет (тип 1), замісна терапія, гіперглікемія, глюкоза, гормон підшлункової залози.

При інсулінозалежному цукровому діабеті (ІЗЦД) beta-клітини підшлункової залози зруйновані і не виробляють гормон. Єдиним способом підтримати життя пацієнта є пожиттєва замісна терапія інсуліном. Симптоми пацієнтки (спрага, сухість у роті, велика кількість сечі — поліурія) свідчать про високий рівень цукру в крові: Через дефіцит інсуліну глюкоза не може потрапити в клітини і накопичується в судинах. Надлишок цукру виводиться нирками, "тягнучи" за собою воду, що викликає поліурію та зневоднення (сухість у роті). Оскільки клітини "голодують" без енергії (глюкози), виникає підвищення апетиту (поліфагія). Введення інсуліну ззовні дозволяє глюкозі знову заходити в клітини, нормалізуючи її рівень у крові та усуваючи всі симптоми.

Не правильно:
Глібенкламід: Це цукрознижувальний препарат у таблетках. Він працює шляхом стимуляції власних клітин підшлункової залози. При інсулінозалежному діабеті ці клітини загинули, тому глібенкламід буде абсолютно неефективним. Його призначають лише при діабеті 2-го типу.

Адіурекрин та Вазопресин: Це препарати антидіуретичного гормону. Їх використовують для лікування нецукрового діабету (коли пацієнт втрачає воду через проблеми з гіпофізом, а не через цукор). При цукровому діабеті вони не допоможуть знизити рівень глюкози.

Окситоцин: Гормон, що стимулює скорочення матки під час пологів та виділення молока. Він не має жодного відношення до обміну вуглеводів.