Унітіол є антидотом і застосовується, зокрема, у разі отруєнь солями важких металів. Як називається такий тип взаємодії лікарських речовин?

Правильна відповідь: Хімічний антагонізм
Хімічний антагонізм — це тип взаємодії, коли одна речовина (антидот) прямо та непосередньо хімічно взаємодіє з іншою (токсином), утворюючи нетоксичний або менш токсичний комплекс, який легко виводиться з організму.
Механізм дії унітіолу: Унітіол містить дві сульфгідрильні (-SH) групи, які утворюють міцні координаційні (хелатні) зв'язки з іонами важких металів (ртуть, миш'як, свинець, золото). Утворений комплекс "унітіол-метал" є стабільним і водорозчинним, що забезпечує його швидке виведення через нирки.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Синергоантагонізм — це суміш синергізму та антагонізму в дії препаратів, коли один ефект посилюється, а інший ослаблюється. Це не стосується механізму дії антидоту.

Неконкурентний антагонізм — це тип фармакологічного (фізіологічного) антагонізму, при якому антагоніст зв'язується з рецептором у ділянці, відмінній від активного центру, змінюючи його конформацію та знижуючи здатність взаємодіяти з агоністом. Унітіол не діє через рецептори.

Фізичний антагонізм — коли одна речовина фізично зв'язує іншу (наприклад, активироване вугілля адсорбує токсин у шлунково-кишковому тракті). Хоча унітіол теж "зв'язує", він робить це за рахунок хімічних (ковалентних/координаційних) зв'язків, а не фізичної адсорбції.

Фізіологічний (функціональний) антагонізм — коли два препарати діють на різні рецептори або системи, але викликають протилежні фізіологічні ефекти (наприклад, адреналін підвищує артеріальний тиск, ацетилхолін знижує). Унітіол не викликає протилежний токсину фізіологічний ефект, а нейтралізує його хімічно.