Лікар-дослідник у складі альпіністської експедиції піднявся у базовий табір, розташований на висоті 5000 м. На 3-й день перебування у нього з’явилися ознаки гірської хвороби: задишка, головний біль, втрата апетиту, загальна слабкість, ціаноз. Який тип гіпоксії має місце в цьому випадку?

Відповідь: Гіпоксична
Ключова умова: Перебування на великій висоті (5000 м).
Механізм: З підняттям на висоту атмосферний тиск падає, відповідно падає парціальний тиск кисню (pO₂) у вдихуваному повітрі. Це призводить до недостатнього насичення крові киснем в альвеолах легень.
Наслідок: В артеріальній крові знижується pO₂ (гіпоксемія) → недостатня доставка кисню до тканин → розвивається гіпоксія.
Вид гіпоксії: Гіпоксія, що виникає через зниження парціального тиску кисню в вдихуваному повітрі, називається гіпоксичною (екзогенною або гіпоксемічною).
Клініка (гірська хвороба): Задишка, ціаноз, головний біль, слабкість — типові симптоми гіпоксії на висоті.

НЕ ПРАВИЛЬНО: Тканинна (гістотоксична): Виникає при неможливості тканин використовувати кисень (отруєння ціанідами). Тут кисень не використовується через брак у крові.
Циркуляторна: Виникає при порушенні кровообігу (шок, серцева недостатність). На висоті кровообіг не первинно порушений.
Змішана: Може бути на дуже великих висотах, коли до гіпоксії долучаються інші механізми. Але основним і первинним у цій ситуації є саме гіпоксична.
Гемічна: Виникає через порушення перенесення кисню кров'ю (анемія, отруєння СО). У альпініста кров здорова.