Реалізація загального адаптаційного синдрому здійснюється переважно через нейроендокринну систему. Якій з ланок цієї системи належить провідна роль у патогенезі реакції, що розвивається?

Правильна відповідь: Гіпофізарно-адреналова.
Загальний адаптаційний синдром (ГАС), або синдром стресу, був описаний Гансом Сельє. Його патогенез пов'язаний з активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі:

Гіпоталамус: У відповідь на стрес виділяє кортікотропін-рилізинг гормон (КРГ).
Гіпофіз (передня частка): КРГ стимулює виділення адренокортикотропного гормону (АКТГ).
Наднирники (кора): АКТГ стимулює синтез та секрецію глюкокортикоїдів (кортизолу).

Саме кортизол є ключовим гормоном ГАС. Він забезпечує адаптацію організму до стресу шляхом:
Мобілізації енергетичних ресурсів (гіперглікемія).
Придушення запальних та імунних реакцій.
Підвищення стійкості організму.

Провідною ланкою у цьому ланцюжку є саме гіпофізарно-адреналова система (вісь), оскільки кінцевим ефектором є наднирники, що виробляють кортизол.

НЕ ПРАВИЛЬНО:

Гіпофізарно-юкстагломерулярна: Не є стандартним терміном; юкстагломерулярний апарат нирок виробляє ренін.

Гіпофізарно-адреногенітальна: АКТГ також стимулює синтез андрогенів, але це не головна роль у ГАС.

Гіпофізарно-тиреоїдна: Відповідає за метаболізм через гормони щитоподібної залози, але не є основною в стресовій реакції.

Гіпофізарно-інсулярна: Пов'язана з регуляцією рівня глюкози через інсулін/глюкагон, але не з адаптацією до стресу.