Чим пояснити той факт, що для лікування туберкульозу доза ізоніазиду підбирається індивідуально, з обов’язковим контролем після перших прийомів препарату його вмісту в сечі?
- A Розвитком ниркової недостатності
- B Подразнювальною дією препарату
- C Гіперглікемією, що виникає на тлі приймання препарату
- D Розвитком гемолітичної анемії
- E Генетично обумовленою швидкістю ацетилювання препарату у різних людей
Правильна відповідь: E. Генетично обумовленою швидкістю ацетилювання препарату у різних людей
Пояснення
Правильна відповідь: Генетично обумовленою швидкістю ацетилювання препарату у різних людей
Інозіназид метаболізується в печінці головним чином шляхом ацетилювання за допомогою ферменту N-ацетилтрансферази. Активність цього ферменту визначається генетично.
Існує генетичний поліморфізм за швидкістю ацетилювання, що поділяє людей на три групи:
Швидкі ацетилятори — швидко інактивують ізоніазид, тому його концентрація в крові швидко падає. Їм можуть знадобитися вищі дози або частіше прийом для досягнення терапевтичного ефекту.
Повільні ацетилятори — повільно інактивують препарат, тому він довше циркулює в крові у високих концентраціях. Це збільшує ризик нейротоксичності (неврит через дефіцит В6) та гепатотоксичності. Їм потрібні нижчі дози.
Проміжні ацетилятори.
Контроль вмісту в сечі: Оскільки метаболізм та виведення препарату значно різняться, важливо переконатися, що він накопичується в організмі в достатній кількості. Контроль його концентрації або кількості в сечі (особливо на початку лікування) допомагає оцінити, чи пацієнт приймає препарат (адгеренція) та чи достатня доза для його типу метаболізму.
Індивідуальний підбір дози: Врахування типу ацетилювання дозволяє оптимізувати лікування: досягти терапевтичної ефективності у швидких ацетиляторів та мінімізувати токсичність у повільних. Це є класичним прикладом фармакогенетики у клінічній практиці.
НЕ ПРАВИЛЬНО:
Хоча інші пункти можуть бути побічними ефектами ізоніазиду, вони не пояснюють необхідність індивідуального підбору дози та контролю його вмісту в сечі:
- Розвитком ниркової недостатності — не є основним наслідком, і контролювати потрібно функцію печінки, а не нирок. Індивідуальний підбір пов'язаний з метаболізмом у печінці, а не з виведенням нирками.
- Подразнювальною дією препарату — може бути, але це не причина для моніторингу сечі.
- Гіперглікемією — не є типовим чи основним побічним ефектом ізоніазиду.
- Розвитком гемолітичної анемії — це побічна дія інших препаратів (наприклад, примахіну при дефіциті G6PD), а не ізоніазиду.
Інозіназид метаболізується в печінці головним чином шляхом ацетилювання за допомогою ферменту N-ацетилтрансферази. Активність цього ферменту визначається генетично.
Існує генетичний поліморфізм за швидкістю ацетилювання, що поділяє людей на три групи:
Швидкі ацетилятори — швидко інактивують ізоніазид, тому його концентрація в крові швидко падає. Їм можуть знадобитися вищі дози або частіше прийом для досягнення терапевтичного ефекту.
Повільні ацетилятори — повільно інактивують препарат, тому він довше циркулює в крові у високих концентраціях. Це збільшує ризик нейротоксичності (неврит через дефіцит В6) та гепатотоксичності. Їм потрібні нижчі дози.
Проміжні ацетилятори.
Контроль вмісту в сечі: Оскільки метаболізм та виведення препарату значно різняться, важливо переконатися, що він накопичується в організмі в достатній кількості. Контроль його концентрації або кількості в сечі (особливо на початку лікування) допомагає оцінити, чи пацієнт приймає препарат (адгеренція) та чи достатня доза для його типу метаболізму.
Індивідуальний підбір дози: Врахування типу ацетилювання дозволяє оптимізувати лікування: досягти терапевтичної ефективності у швидких ацетиляторів та мінімізувати токсичність у повільних. Це є класичним прикладом фармакогенетики у клінічній практиці.
НЕ ПРАВИЛЬНО:
Хоча інші пункти можуть бути побічними ефектами ізоніазиду, вони не пояснюють необхідність індивідуального підбору дози та контролю його вмісту в сечі:
- Розвитком ниркової недостатності — не є основним наслідком, і контролювати потрібно функцію печінки, а не нирок. Індивідуальний підбір пов'язаний з метаболізмом у печінці, а не з виведенням нирками.
- Подразнювальною дією препарату — може бути, але це не причина для моніторингу сечі.
- Гіперглікемією — не є типовим чи основним побічним ефектом ізоніазиду.
- Розвитком гемолітичної анемії — це побічна дія інших препаратів (наприклад, примахіну при дефіциті G6PD), а не ізоніазиду.
Повне пояснення доступне з підпискою MDstuds Pro або нашим студентам.
Отримай більше можливостей з MDstuds Pro
Що входить в підписку:
- пояснення до кожного тесту
- бази тестів українською
- бази тестів англійською
- тести по темах
- функція «задати питання»