Хворий 43-х років скаржиться на слабкість, підвищення температури до 38 — 40 C. Об’єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: Hb- 100 г/л, ер.- 2,9•1012/л, лейк.- 4,4•109 /л, тромб.-48 • 109 /л, нейтрофіли сегментоядерні -17%, лімфоцити - 15%, бластні клітини - 68%. Всі цитохімічні реакції негативні. Дайте гематологічний висновок:

Наявність 68% бластних клітин у периферичній крові однозначно вказує на гострий лейкоз. У нормі бластів у крові бути не повинно.
Негативні цитохімічні реакції це головний діагностичний маркер у даному питанні. "Всі цитохімічні реакції негативні" означає, що бласти не дають позитивної реакції ні на мієлопероксидазу та ліпіди (маркери мієлоїдного ряду), ні на PAS– реакцію (маркер лімфоїдного ряду). Це свідчить про те, що клітини настільки незрілі, що в них ще не синтезуються специфічні ферменти, що дає нам підстави поставити діагноз недиференційований лейкоз.

Ключові слова: бластні клітини – 68%

Хронічний мієлолейкоз – також є високий лейкоцитоз, але за рахунок клітин мієлоїдного ряду (нейтрофілів, мієлоцитів, промієлоцитів) та характерної "еозинофільно– базофільної асоціації", якої тут немає.
Гострий еритромієлоз – спостерігалася б значна кількість еритробластів та нормобластів, чого в даному описі немає.
Гострий мієлобластний лейкоз – в мазку переважають мієлобласти, а не зрілі лімфоцити.
Гострий лімфобластний лейкоз – характеризується наявністю великої кількості (понад 20– 30%) (лімфобластів) та явищем "лейкемічного провалу" (відсутністю проміжних форм), чого в даному ЗАК не спостерігаємо.