Для розслаблення скелетних м’язів, щоб зіставити відламки стегнової кістки, що утворилися внаслідок перелому, хворому був введений міорелаксант, що призвело до зупинки дихання. Після введення свіжої цитратної крові дихання відновилося. Який міорелаксант ввели хворому?

Дитилін (Суксаметоній)

Ключові слова: деполяризуючий міорелаксант, псевдохолінестераза, пролонговане апное, генетичний дефіцит, цитратна кров.

У питанні описана класична клінічна ситуація: використання міорелаксанту призвело до неочікувано тривалої зупинки дихання (апное), яке вдалося купірувати лише введенням донорської крові. Дитилін — це міорелаксант ультракороткої дії. В нормі він розщеплюється ферментом плазми крові — псевдохолінестеразою (бутирилхолінестеразою) протягом 5–10 хвилин. У деяких людей цей фермент генетично відсутній або малоактивний. В такому разі дитилін не руйнується, і параліч дихальних м'язів триває годинами. Свіжа цитратна кров (або плазма) містить активну псевдохолінестеразу. При її введенні пацієнту фермент з донорської крові починає розщеплювати дитилін, що призводить до відновлення самостійного дихання.

Не правильно:
Тубокурарину хлорид, Панкуронію бромід, Піпекуронію бромід (Ардуан), Атракурію бесилат: Це група антидеполяризуючих міорелаксантів. Вони мають інший механізм дії (конкурентна блокада). Для припинення їхньої дії (рекураризації) використовують антихолінестеразні засоби (наприклад, прозерин), а не переливання крові. Вони не руйнуються псевдохолінестеразою плазми (за винятком атракурію, який розпадається шляхом елімінації Хоффмана, що не залежить від ферментів крові).