До ендокринолога звернулась хвора 45-ти років із скаргами на підвищення апетиту, сухість слизових оболонок ротової порожнини, збільшення діурезу. При обстеженні вперше виявлено інсулін незалежний діабет. Який з названих препаратів доцільно призначити хворій?

Глібенкламід

Ключові слова: пероральний гіпоглікемічний засіб, похідне сульфонілсечовини, стимуляція ендогенного інсуліну.

При інсуліннезалежному діабеті (2 тип) підшлункова залоза ще здатна виробляти інсулін, але його або недостатньо, або тканини до нього нечутливі. Тому лікування починають не з ін'єкцій інсуліну, а з таблетованих засобів.
Механізм: Глібенкламід стимулює бета-клітини острівців Лангерганса підшлункової залози, що призводить до вивільнення накопиченого власного інсуліну в кров.
Форма випуску: Препарат приймається всередину (перорально), що зручно для амбулаторного лікування пацієнтів середнього віку.
Ефект: Знижує рівень глюкози в крові, усуваючи сухість у роті та надмірне сечовипускання.

Не правильно:
Інсулін: Використовується як основний препарат при діабеті 1-го типу (інсулінзалежному). При 2-му типі його призначають лише тоді, коли таблетовані препарати вже не допомагають.

Адіурекрин / Вазопресин: Це препарати антидіуретичного гормону. Вони використовуються для лікування нецукрового діабету (коли людина багато мочиться через дефіцит гормону гіпофіза, а не через високий цукор).

Окситоцин: Гормон, що стимулює скорочення матки та лактацію. Не впливає на обмін глюкози.