У хворого з ІХС виникли порушення серцевого ритму, збільшився рівень глюкози у крові. Поруч з антиангінальними засобами, лікар призначив вітамінний препарат. Який з вітамінних засобів має кардіотрофічний та гіпоглікемічний ефект?

Це питання базується на знанні клінічного застосування коферментної форми вітаміну В1 — Кокарбоксилази. Вітамін В1 (у формі Тіамінпірофосфату/ТПФ) є ключовим коферментом для ферменту піруватдегідрогенази. Цей фермент відповідає за "спалювання" вуглеводів: він перетворює піруват (продукт розпаду глюкози) в Ацетил-КоА, який йде в цикл Кребса для отримання енергії. Якщо вітаміну В1 достатньо -> глюкоза активно переробляється клітинами на енергію -> рівень глюкози в крові нормалізується (знижується). Серце працює постійно і потребує величезної кількості енергії (АТФ). Оскільки енергія береться переважно з аеробного розпаду глюкози та жирів, роль В1 тут критична. Тіамін покращує енергетичний метаболізм міокарда, усуває метаболічний ацидоз (накопичення лактату) при ішемії. Дефіцит В1 викликає хворобу "Бері-бері", яка проявляється серцевою недостатністю та дистрофією міокарда. Тому пацієнтам з серцевими проблемами (ІХС, аритмії) часто призначають Кокарбоксилазу (препарат вітаміну В1).
Ретинол (А): впливає на зір, шкіру та імунітет. Не впливає на ритм серця чи рівень глюкози.
Ціанокобаламін (В12): застосовується при анеміях та захворюваннях нервової системи.
Рибофлавін (В2): важливий для зору та загального метаболізму, але не має специфічного кардіотрофічного ефекту, як кокарбоксилаза.
Ергокальциферол (D2): регулює обмін кальцію та фосфору (кісткова тканина).