У чоловіка віком 48 років із нефротичним синдромом спостерігаються масивні набряки обличчя та кінцінок. Який патогенетичний механізм є провідним у розвитку набряків?

Правильна відповідь: Зниження онкотичного тиску крові
Ключові слова: нефротичний синдром, масивні набряки обличчя та кінцінок

Зниження онкотичного тиску крові: при нефротичному синдромі з сечею у великій кількості втрачаються білки, особливо альбумін. Зменшення концентрації білків у плазмі призводить до зниження онкотичного тиску. Вода перестає утримуватися в судинному руслі і переходить у тканини. Це спричиняє розвиток генералізованих набряків.

Підвищення лімфовідтоку: є компенсаторною реакцією, яка допомагає виводити надлишкову рідину з тканин. Воно не є причиною набряків, а навпаки, намагається зменшити їх. Якщо лімфатична система справляється, виражених набряків немає. Тільки при перевантаженні лімфатичної системи набряки посилюються.

Підвищення судинної проникності: дозволяє білкам виходити у міжтканинний простір. Це веде до зменшення білка в плазмі і до місцевих набряків. Такий механізм характерний для запалення, алергічних реакцій, опіків. Проте при нефротичному синдромі білок втрачається через нирки, а не через стінку капілярів.

Підвищення гідродинамічного тиску крові: може викликати набряки при серцевій недостатності або венозному застої. Рідина в таких випадках виходить у тканини під впливом підвищеного тиску у судинному руслі. Проте у пацієнта з нефротичним синдромом тиск може бути нормальним або навіть зниженим. У нього провідним фактором є втрата білка, а не підвищення тиску.

Лімфостаз: виникає при порушенні відтоку лімфи, наприклад, після операцій, травм або обструкції лімфатичних вузлів. При цьому набряки зазвичай щільні та малозмінні при натисканні. Це не відповідає клініці нефротичного набряку, який є м'яким і легко залишає ямку при натисканні. У нефротичному синдромі проблема не у відтоку лімфи, а в дефіциті білка в плазмі. Отже, цей механізм не є провідним.