Хворий на трансмуральний інфаркт міокарда лівого шлуночка переведений до відділення реанімації у важкому стані. АТ- 70/50 мм рт.ст., ЧСС- 56/хв., ЧД- 32/хв. Зазначте головну ланку в патогенезі кардіогенного шоку:

Вірна відповідь: Падіння серцевого викиду.
Кардіогенний шок — це тип шоку, при якому первинною та головною ланкою патогенезу є різке зниження скоротильної здатності серця (систолічної функції), що призводить до критичного падіння серцевого викиду (СВ) та, як наслідок, недостатнього кровопостачання (гіпоперфузії) органів і тканин.
Причина: Трансмуральний інфаркт міокарда лівого шлуночка — це велике пошкодження м'язової стінки серця, що безпосередньо веде до падіння його насосної функції.
Симптоми шоку: Низьке АТ (70/50), порушення свідомості (важкий стан), тахіпное (ЧД-32) як компенсаторна реакція на гіпоксію.

Ланцюг патогенезу:
1. Падіння скоротильної здатності міокарда через некроз → 2. Падіння серцевого викиду (СВ) → 3. Падіння артеріального тиску (АТ) → 4. Активація компенсаторних механізмів (симпатичної системи, РААС), що призводить до тахікардії, вазоконстрикції, збільшення ОЦК → 5. При недостатності компенсації розвивається шок з гіпоперфузією.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Крововтрата — це причина гіповолемічного (геморагічного) шоку. При кардіогенному шоці крововтрати немає.

Втрата електролітів та Втрата води — можуть погіршувати стан, але не є причиною кардіогенного шоку. Вони можуть бути причиною інших видів шоку (наприклад, гіповолемічного).

Падіння периферичного судинного опору (ПСО) — це головна ланка септичного або анафілактичного шоку (вазодилатаційний шок). При кардіогенному шоці, навпаки, спочатку ПСО підвищується як компенсаторна реакція (вазоконстрикція), щоб підтримати тиск на ті падіння СВ. Пізніше, при декомпенсації, ПСО може падати.