У пацієнта з гострим міокардитом зʼявилися клінічні ознаки кардіогенного шоку. Який із наведених нижче патогенетичних механізмів є провідним у розвитку шоку?

Відповідь: Порушення насосної функції серця
Причина: Гострий міокардит — запалення м'яза серця (міокарда).
Механізм: Запалення та некроз кардіоміоцитів → пряме пошкодження міокарда → різке зниження скоротильної здатності серця (систолічної дисфункції).
Результат: Кризове зниження серцевого викиду (хвилинного об'єму крові) → недостатня перфузія (кровопостачання) життєво важливих органів (мозок, нирки, сам міокард) → кардіогенний шок.

Послідовність: Порушення насосної функції → падіння серцевого викиду → компенсаторна вазоконстрикція (намагання підтримати АТ) → загострення навантаження на серце → погіршення його функції → шок.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Збільшення периферичного опору судин: Це компенсаторна реакція (активація симпатичної системи) на падіння серцевого викиду, спрямована на підтримку артеріального тиску.

Депонування крові в органах: Характерно для септичного або анафілактичного шоку (периферична вазодилатація).

Зниження судинного тонусу: Також характерно для інших видів шоку (септичний, анафілактичний), але не для кардіогенного.

Зниження діастолічного притоку до серця: Може бути при гіповолемічному шоці (брак об'єму крові). При міокардиті об'єм крові нормальний, але серце не може його ефективно виштовхнути.