При розтині тіла померлого виявлена гіперплазія кісткового мозку плоских і трубчастих кісток (піоїдний кістковий мозок), спленомегалія (6 кг), гепатомегалія (5 кг), збільшення всіх груп лімфатичних вузлів. Якому захворюванню відповідають виявлені зміни?

Хронічний мієлоїдний лейкоз має три важливі основні ознаки: піоїдний кістковий мозок, «гігантська» спленомегалія, системне враження лімфовузлів.
Піоїдний кістковий мозок – це ключовий термін. При хронічному мієлолейкозі жировий кістковий мозок діафізів та епіфізів трубчастих кісток заміщується пухлинною тканиною соковитою, сірувато– жовтого кольору, що нагадує гній (тому і піоїдний). Це відбувається через масивне розростання клітин мієлоїдного ряду. Спленомегалія (селезінка масою 6 кг) таке значне збільшення селезінки (норма близько 150–200 г) характерне саме для хронічних лейкозів. Вона стає темно– червоною, а через порушення кровопостачання в ній часто виникають ішемічні інфаркти. Хронічний перебіг пояснює системне ураження органів і поступове наростання симптомів. Збільшення всіх лімфовузлів та наявність лейкемічних інфільтратів у печінці підтверджують злоякісний характер процесу з широким метастазуванням.

Ключові слова: піоїдний кістковий мозок, спленомегалія (6 кг), збільшення всіх груп лімфатичних вузлів

Лімфогрануломатоз – характеризується вузловими ураженнями лімфатичних вузлів із наявністю клітин Березовського– Штернберга, селезінка має характерний вигляд «порфірової».
Мієломна хвороба – пухлина з плазмоцитів, яка проявляється множинними деструктивними ураженнями кісток кісток (остеоліз = дефекти в черепі та хребцях), плазмоцитарною інфільтрацією кісткового мозку та утворенням парапротеїнів.
Справжня поліцитемія – характеризується збільшенням кількості еритроцитів і підвищенням в’язкості крові та є характерною для хвороби Вакеза.
Хронічний лімфолейкоз – характеризується поступовим накопиченням всіх форм лімфоцитів у крові та кістковому мозку та наясні тіні Боткіна.